Як робити мастеринг електронної музики

У цьому навчальному матеріалі я покажу вам як професійно виконати мастеринг треку електронної музики - не вдаючись до допомоги мастеринг-інженера.

Мета, яка тут переслідується, полягає в тому, щоб домогтися збалансованого звучання міксу. При цьому, всі елементи повинні ясно прослуховуватися та рівень гучності трека повинен відповідати комерційному стандарту.

Я пройду по кожному плагіну в нашому ланцюжку мастерингу, пояснюючи - чому я вибрав саме цей плагін і розповідаючи про те, як ефективно його використовувати для забезпечення оптимальної якості звуку.

Існує однак одна річ, яку вам потрібно зробити - перш ніж ви приступите до цієї роботи. Вам знадобиться еталонний (по вашому відчуття - якісно зведений та з виконаним местерингом) - трек, виконаний в тому ж стилі і жанрі, що і ваш.

Причина тут в тому, що багато рішень по обробкам треку будуть визначатися за допомогою порівняння зі звучанням такого еталонного треку, і маючи його під рукою, вам буде простіше добиватися професійного рівня звучання.

Також, перш ніж ви приступите до роботи, вам необхідно буде переконатися, що піки треку не перевищують позначки -3 і -6 децибел, і що у вас є, необхідний для роботи, запас по динамічному діапазону.

Ланцюжок мастерингу

ОТТ

Плагін ОТТ (Over the Top Compression) - тобто плагін надлишкової компресії) - йде перший в ланцюжку мастерингу. Він застосовується для звичайної многополосной компресії - для вибудовування балансу звучання і для істотного збільшення висхідній компресії, яка допоможе наблизити мікс і зробити його голосніше.

Для сучасної електронної музики вельми характерна надмірна ступінь компресії звуку. І застосування, на самому початку ланцюжка, плагіна ОТТ, розробленого Стівом Дудою, допомагає досягти такого характерного звучання.

Оскільки плагін знаходиться на майстер-каналі, додавання навіть невеликої кількості ефекту має далекосяжні наслідки.

Зафіксуйте значення ручки dry/wet (співвідношення сухого і обробленого сигналу) на 10% і поверніть ручку downward compression (спадна компресія) на 90%, щоб додати звучанню більше присутності та виразності.

Цей плагін Стіва Дуди робить задачу отримання виразності і присутності в міксі легко здійсненним. Використовуйте ручки L, M, та H для додаткового управління звуком.

Еквалізація

Наступним в ланцюжку йде еквалайзер. Слухайте еталонний трек на тій же гучності що і ваш, щоб визначити що необхідно робити.

Шукайте ті частоти, які "стирчать" в міксі і призводять до домінування окремих частотних діапазонів.

Незбалансований мікс - не тільки звучить кособоко, але і не дає вам можливості збільшити рівень гучності трека на етапі застосування лимитера, оскільки домінуючі частоти починають спотворюватися перш інших.

Проблемні зони зазвичай виявляються в діапазоні 100 -250 Гц і 500 Гц, так що перевіряйте їх в першу чергу, але підрізати їх слід тільки якщо у вас є відчуття, що це необхідно.

Після того, як ви розібралися з проблемними частотами, використовуйте еквалайзер для доведення якості звучання - до рівня характеристик еталонного треку.

Слухайте еталонний трек і записуйте особливості звучання на:

• низьких частотах - від 20 Гц до 120 Гц
• середніх частотах - від 12 Гц до 2.5 кГц, і
• високих частотах - від 2.5 кГц до 20 кГц

Наприклад, у вас може бути чистий низ, тепла середина і "шорсткий" і чистий верх на еталонному треку. Запишіть як звучить кожен з цих діапазонів в плані частотного змісту.

Тепер у вас є мета - як ви хочете щоб звучали низи, середина та верх вашого треку.

Коли ви це зробили, подрежьте там, де це необхідно, або навпаки - підніміть частоти в цих трьох діапазонах так, щоб звучання треку відповідало вашим описом змісту еталонного треку.

Я використовував еквалайзер Pro Q-2 на майстер-каналі, оскільки в ньому можна створювати стільки смуг, скільки необхідно - при цьому кожну смугу можна прослуховувати в соло-режимі, плюс він забезпечує високу ступінь точності при підрізання і підвищенні рівня частот. Зауважте, що всі підрізування і збільшення частот не повинні переходити межі 1го децибели. Делікатність в цій роботі є ключовим моментом.

Також пам'ятайте, що багато коригування в мастерингу мають далекосяжні наслідки. Необхідно стежити за тим, щоб всі операції з еквалайзером обмежувалися малими значеннями. Якщо вам необхідно на майстер-каналі піднімати частоти на 4 децибела - для отримання шуканого звучання, то досить імовірно, що у вас в міксі є проблеми зі зведенням, і вам потрібно в повернутися до корекції динаміки, замість того, щоб займатися мастерингом треку далі.

Багатосмугова компресія

Наступним в ланцюзі йде багатосмуговий компресор. Він виконує функцію вторинного вирівнювання частот, але в цей раз - на динамічному рівні.

Багатосмуговий компресор грає дуже важливу роль в мастерингу, тому що він дозволяє вам контролювати певні ділянки частотного діапазону, які порушують баланс на різних ділянках трека.

Підрізати ці частоти еквалайзером можна, оскільки така підрізування видалила б ці частоти по всій довжині треку. Така еквалізація не потрібна, так як проблемні частоти присутні тільки на певних ділянках треку.

Використовуйте багатосмуговий компресор після еквалайзера - для того щоб проблемні частоти, які мали місце до еквалізациі, що не перевантажували компресор, викликаючи надмірне стиснення звуку, що зазвичай відбувається при наявності в міксі домінуючих частот.

Прослухайте трек ще раз, щоб переконатися що там не залишилося випирають на певних ділянках частот. Якщо ж такі присутні, налаштуйте компресор таким чином, щоб він спрацьовував тільки на ці конкретні частоти.

Після цього прослухайте ще раз ваш еталонний трек - це допоможе вам у прийнятті рішень по подальшій обробці треку. При прослуховуванні, сфокусуйте увагу на те, як звучать низькі, середні і високі частоти відносно один одного - по гучності і ступеня стиснення.

Переконайтеся що високі звучать світло, але не надмірно, а низи - щільно, і вони добре стиснуті. Прослідкуйте щоб середні частоти мали трохи більший динамічний діапазон і не були "склеєні" так само щільно, як низи і високі.

Уважне прослуховування і аналіз треку, заснований на тому, що ви чуєте - це найкращий спосіб визначитися з тим, що слід стискати, а що ні.

Компресор 1

Додайте компресор в ланцюжок. На цей раз використовувати ви його будете трохи інакше, ніж звичайний компресор. Він буде виконувати функцію паралельної компресії.

При паралельної компресії, сухий нестислий сигнал змішується з сигналом, що зазнали сильного стиску. Щоб виконати цю операцію, повертайте ручку dry/wet до потрібного співвідношення сигналів.

Метою паралельної компресії є надання більшої ваги або гучності звучання за допомогою підмішування сильно компрессированного сигналу.

Паралельний компресор йде в ланцюжку після еквалізациї і многополосного компресора, так як вам потрібно домогтися збалансованого звучання треку до того, як ви почнете "обтяжувати" його додаванням паралельної компресії. Розміщення його раніше в ланцюзі посилить випинання проблемних частот в треку і ускладнить завдання отримання чистого і гучного міксу.

Для того, щоб налаштувати наш компресор для паралельної компресії на майстер-шині:

• поверніть ручку в перерахунку на суху і обробленого сигналу dry / wet на 10 -20%
• встановіть ratio (коефіцієнт стиснення) десь 3 до 1
• Встановіть невеликий час атаки, бажано 0 мс, так щоб компрессированного весь сигнал
• Задайте довгий release (час вивільнення) приблизно 400 мс - щоб компресор не встигав відновлюватися і весь сигнал залишався обробленим

Повертайте ручку threshold (поріг спрацьовування) до тих пір, поки індикатор не покаже gain reduction (відновлення рівня посилення) 4 - 8 децибел.

Це робить звучання на майстра більш щільним і забезпечує всьому треку вищий * рівень RMS (середньоквадратичне значення) * в исходнике "низький" - по видимому помилка (прим. Перекладача)

Компресор 2

Після паралельного компресора, йде ще один компресор, який виконує звичайну функцію понижувальної компресії, до якої ми всі звикли.

Завдання цього компресора - "склеїти" трек воєдино.

На цьому етапі мастерингу виводиться загальний баланс треку, додається "вага" і тепер саме час перейти до роботи над тим, щоб він звучав як єдине ціле, а що залишилися "стирчать" піки були нівельовані.

Для того, щоб "склеїти" трек:

• встановіть час атаки в районі 0.3 мс
• поставте release приблизно 0.7 мс - щоб не постраждали транзіенти треку
• встановіть ratio 2 до 1
• повертайте ручку threshold до відновлення 1 - 3 децибели.
• Завдання цієї "склеює" компресії - зробити звук щільніше, а не голосніше.

Для її виконання, ми використовуємо G-Master Buss Compressor від фірми Waves.

Лімітер 1

Багато продюсерів, можливо, звикли до використання тільки одного лимитера, однак застосування більшої їх кількості допомагає отримати на майстра чистіший і гучний мікс.

Завдання першого лимитера - знизити навантаження на другий лимитер допомогою зрізу найвищих піків вашого треку. Це дозволить вам накрутити другий лимитер ще жорсткіше, оскільки найвищі піки вже укладені в звуці.

На етапі застосування першого лимитера, ми додаємо його дії до тих пір, поки значення gain reduction (відновлення рівня посилення) досягне 1 - 2 децибели.

Після цього етапу будуть спостерігатися невеликі втрати транзиента, але по-іншому домогтися реального зміни в звучанні треку не вдасться.

Я використовував лимитер Pro-L фірми Fab Filter, який відрізняється чистотою і прозорістю обробки звуку, але можна використовувати і будь-який інший лимитер.

Лімітер 2

Останній плагін в ланцюжку це brick wall (жорсткий) лимитер.

До цього моменту ми виводили баланс треку, додавали йому ваги, склеювали його і зрізали найвищі піки треку. Тепер все готово для доведення його рівня гучності - до комерційного стандарту.

Застосовуючи другий компресор, потрібно мати на увазі рівень gain reduction в районі 3 - 4 децибел.

На цьому етапі мастерингу, ваш трек повинен бути тонально і динамічно збалансований - з тим щоб можна було застосовувати brick wall (жорсткий) лимитер з позитивним ефектом.

Якщо в звучанні треку почнуть виникати шуми до того, як ви вийдете на шуканий рівень гучності, тоді вам потрібно повернутися до стадії многополосной компресії і еквалізациі і встановити - які частоти в міксі "стирчать" і викликають спотворення при застосуванні лімітерів.

Намагатися плющить трек лімітером далі, щоб виправити цю проблему з рівнем гучності, тут не рекомендується.

Я використовував максимайзер фірми iZotop для отримання комерційного рівня гучності трека.

Оцінка треку за підсумками мастерингу

Перш ніж експортувати трек з робочої станції, важливо порівняти його звучання з тим, що було до мастерингу, і зі звучанням еталонного треку.

Переконайтеся що ви виконали всі необхідні операції, які планували - для поліпшення його якості і зіставте рівень його гучності - з комерційним стандартом. Переконайтеся що він звучить збалансовано.

Це практично все міркування, які необхідно враховувати для досягнення оптимального звучання треку.

Не поспішайте розчаровуватися, якщо щось не вийшло, і не тушуйтесь якщо треба повернутися і виконати всю роботу з нуля, створюючи нову версію мастерингу.

Весь сенс мастерингу - це внесення невеликих змін в мікс. Наш слух легко може "замилюватися" в ході роботи, так що створення іншою версією мастерингу навіть рекомендується.

Висновок

Використання ланцюжка мастерингу, яку ми тут привели і розуміння того, чому я використовував саме ці інструменти і саме в цій послідовності, допоможе вам вникнути в суть процесу - що необхідно для виконання мастерингу на професійному рівні.

Тут є багато різних підходів, так що не думайте що викладений тут шлях - єдиний. Метою даного матеріалу було дати вам орієнтири для виконання професійного мастерингу.

Ця робота вимагає великої кількості практичних навичок для тренування вашого слуху, що дозволить вам навчитися чути - що саме необхідно міняти. Приділяючи щодня навіть невелика кількість часу цю практику і використовуючи рекомендації, які я тут виклав, ви зможете досить досягти успіху в досягненні професійного рівня в мастерингу, так що практикуйтеся.